ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ

Захворювання печінки можуть супроводжуватися симптомами: біль, тяжкість у правому підребер’ї, стомлюваність 1.

Хоча печінка складає 2-3% від маси тіла, на неї припадає від 20 до 30% споживаного організмом кисню, що пов’язано з високою інтенсивністю обміну речовин у цьому органі 2.

В цілому печінка виконує більше 500 різноманітних функцій, і її діяльність поки не вдається відтворити штучним шляхом. В узагальненому вигляді можна виділити наступні функції печінки 3:

Детоксикаційна функція

Детоксикаційна функція полягає у знешкодженні отруйних для людського організму речовин в результаті процесів біосинтезу, що відбуваються в печінці. Іноді ці речовини стають нешкідливими або навіть нейтральними органічними сполуками. В печінці також активно відбувається синтез захисних речовин, наприклад синтез сечовини. За її допомогою знешкоджується дуже токсичний аміак. У печінці також утворюються парні сполуки. До токсинів, які самі піти не можуть, приєднується певна речовина, разом з яким вони через нирки легко видаляються з організму. Прикладом може служити знешкодження речовин, що утворюються в результаті гнильних процесів в кишечнику. Ці шкідливі речовини всмоктуються і з током крові, надходять у печінку, де знешкоджуються.

Видільна функція

Видільна функція печінки діє за рахунок секреції жовчі. Утворення жовчі відбувається безперервно і цілодобово. Добова кількість жовчі, що виробляється клітинами печінки, у дорослої людини в середньому становить від 0,5 до 1 л. Жовч на 82% складається з води, на 12% з жовчних кислот, на 4% з лецитину та інших фосфоліпідів, 0,7% складає холестерин, інша частина містить білірубін та інші речовини. Після їжі виділення жовчі рефлекторно посилюється вже через 3-12 хвилин.

Солі жовчних кислот і вільні жовчні кислоти розбивають на дрібні крапельки жири, тим самим полегшують їх перетравлення. Вони також забезпечують всмоктування в тонкій кишці нерозчинних жирних кислот, холестерину, вітамінів В, К, Е і солей кальцію. Жовч створює сприятливі умови для перетравлення їжі в тонкому кишечнику, покращує переварювання білків і вуглеводів, полегшує засвоювання продуктів їх переробки, стимулює моторику тонкої кишки, попереджає розвиток процесів гниття в кишечнику, забезпечуючи протимікробну дію, стимулює секрецію підшлунковою залозою соку і жовчоутворювальну функцію самої печінки. Разом з жовчю з організму виводяться знешкоджені печінкою шкідливі та отруйні речовини, сечовина, незасвоєні лікарські препарати, кінцеві продукти обміну холестерину та кінцеві продукти обміну гемоглобіну. Більша частина виділених печінкою речовин залишає наш організм з фекальними масами. Враховуючи ту обставину, що кожну хвилину через печінку прокачується в середньому 1,5 л крові, стає очевидним, що наш організм може нормально функціонувати тільки в тому випадку, якщо з печінки разом з потоком жовчі будуть своєчасно і регулярно виводитися шлаки. А для цього потрібно чистота і прохідність жовчовивідних шляхів.

Синтетична функція

Синтетична функція є однією з найважливіших, оскільки печінка бере участь в обміні білків, жирів і вуглеводів. Роль печінки в білковому обміні полягає в розщепленні і «перебудові» амінокислот, утворенні з токсичного для організму аміаку хімічно нейтральної сечовини, а також у синтезі білкових молекул. В організмі людини в добу розщеплюється і знову синтезується від 80 до 100 г білка і приблизно половина його трансформується в печінці. При порушенні роботи печінки відбуваються якісні та кількісні зміни синтезу білків та інших необхідних організму речовин, що призводить до порушення в роботі інших органів.

Зокрема в печінці синтезуються білки та інші речовини, що відповідають за згортання крові, і тому порушення функції печінки призводить до уповільнення цього найважливішого захисного процесу. Якщо нормальна робота печінки буде незабаром відновлена, невелика затримка в синтезі білків не страшна. Однак у випадку тривалих і серйозних захворювань печінки зниження концентрації білків буде значним і вже серйозно вплине на стан здоров'я.

Вуглеводний обмін в печінці відбувається в результаті розщеплення дисахаридів, внаслідок чого утворюються такі моносахариди, як глюкоза, фруктоза і галактоза. Печінка підтримує концентрацію глюкози в крові на порівняно постійному рівні в будь-який час доби. Оскільки глюкоза служить основним джерелом енергії для всіх клітин, її вміст в крові має підтримуватися вище певного мінімального рівня, що становить близько 60 мг на 100 мл крові. При падінні вмісту глюкози нижче цього рівня першим починає страждати головний мозок, тому що його клітини, на відміну від більшості інших клітин організму, не здатні запасати глюкозу у достатній кількості і не можуть використовувати в якості джерел енергії жири і амінокислоти. Це призводить до затемнення або втрати свідомості, судом, і навіть до смерті.

Енергетична функція

Печінка є органом, що впливає на всі процеси, що протікають в нормально працюючому організмі. Вона є головним регулятором обміну речовин і енергетичного балансу. Оскільки окремо взяті клітини не можуть самі себе забезпечувати всім необхідним для нормальної життєдіяльності, їм необхідні так звані зовнішні джерела живлення, здатні постійно у міру потреби постачати клітини необхідної їм енергією. Печінка в цьому сенсі і служить таким основним джерелом і сховищем енергетичних запасів. У ній все необхідне міститься у вигляді різних хімічних речовин. Так, наприклад, запаси глікогену в печінці дозволяють швидко виробляти глюкозу в організмі. Інші тканини, як, наприклад, м'язова і жирова, є сховищем білків і тригліцеридів і теж можуть у разі необхідності, наприклад при голодуванні, стати додатковими джерелами корисних речовин і енергії.

Гормональний обмін

Однією з функцій печінки є обмін гормонів. При порушенні роботи печінки в організмі в першу чергу підвищується вміст гормонів кори надниркових залоз, що не піддаються повному розщепленню. Звідси виникає дуже багато захворювань. Найбільше в організмі накопичується альдостерон - мінералокортикоїдного гормону, надлишок якого призводить до затримки натрію і води в організмі. В результаті виникають набряки, підйом артеріального тиску і т.д. При гострих процесах характерні симптоми порушень гормональних обмінів не надто помітні, але при хронічних захворюваннях, в першу чергу при цирозах печінки, виражені досить яскраво. Зокрема, порушення обміну статевих гормонів впливає на розвиток таких симптомів, як плямиста еритема долонь, гінекомапія у чоловіків, а також судинні «зірочки».

Таким чином, неможливо знайти таку ланку обміну речовин в організмі, яка так чи інакше не була б пов’язана з процесами, що протікають у печінці. Порушення функції печінки неминуче позначаються на всьому організмі.

Використана література

1. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под ред. проф. О.Я. Бабака, Н.В. Харченко // Справочник «VADEMECUM Доктор Гастроэнтеролог». – Киев: ООО «ОИРА «Здоров’я України», 2005. – 320 с.
2. Дубоссарская Ю.А. Патология гепатобилиарной системы в практике гинеколога/Ю. А. Дубоссарская // Медицинские аспекты здоровья женщины. - К., 2010, N N 3. - С.12-19.
3. Попова Ю. Болезни печени и желчного пузыря. Диагностика, лечение, профилактика. - ЛитРес, 2013. - 224 стр.

UA.PCH.14.11.04